У 2022 році введено нові потужності для зберігання овочів та фруктів. Загальний обсяг становитиме 350 тис. тонн, такі дані наводяться в дослідженні Центру макроекономічного аналізу та регіонального прогнозування Россільгоспнагляду. Ця цифра стала рекордною за останні п'ять років. За підсумками минулого року внесено лише 263.8 тис. тонн. У 2017 році введено овочесховищ на 346.1 тис. тонн, у 2018 році — на 174 тис. тонн, у 2019 році — на 147.8 тис. тонн, у 2020 році — на 298.1 тис. тонн. На даний момент потужність одноразового зберігання картоплі, овочів і фруктів становить 8.8 млн тонн з перспективою зростання до 9.5 млн тонн до 2025 року. Чи достатньо цього обсягу для Росії і як показники вплинуть на ціни — в матеріал Известий.
Пріоритет борщового набору
Збільшення потужностей овочесховищ, як і будь-якої іншої інфраструктури, що забезпечує збереження врожаю, є позитивним явищем, вважає Денис Терновський, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник Центру агропродовольчої політики Інституту прикладних економічних досліджень. (ІПЕІ) РАНХиГС.
— Історично ціни на продукти харчування коливаються набагато сильніше, ніж ціни на інші споживчі товари, саме через неможливість рівномірно розподілити наявні товари за часом споживання, — каже він. — Як наслідок, ціни низькі під час збирання, що невигідно виробникам, а до кінця сезону ціни ростуть, що вже шкодить споживачам. За відсутності сховищ виробники також не виграють від подорожчання — вітчизняна продукція значною мірою псується, а дефіцит покривається за рахунок імпорту.
За словами експерта, брак потужностей для зберігання призвів до того, що у 2021 році ціни на картоплю та овочі борщового набору виявилися значно вищими за значення попередніх років.
— Розширення овочесховищ сприятиме стабілізації цін протягом року, зниженню їх рівня за рахунок зменшення втрат продукції та посиленню стимулів для виробництва додаткових обсягів продукції. У 2022 році очікується хороший урожай овочів — якщо він сягне 16 млн тонн без урахування картоплі, то ми отримаємо рекордне значення. Це відбивається на цінах: наприклад, у жовтні картопля коштувала на 10% дешевше, а капуста — на 30% дешевше, ніж у середньому за останні п’ять років з урахуванням інфляції», — каже Терновський.
В цілому ціни на продукти харчування в Росії і в світі стабілізуються, відзначає він.
— Світові ціни на продовольство, за даними ФАО, знижуються за основними групами товарів, за винятком зернових. Але зростання цін у 2020-2021 роках ще не компенсовано: у жовтні 2022 року індекс цін на продовольство ФАО був на 2% вищим за минулорічний і на третину вищим за рівень жовтня 2020 року, — підсумовує Денис Терновський.
Прорив імпортозаміщення
Рекорд із введення нових овочесховищ – прямий наслідок аграрної політики в країні, вважає керуючий партнер аналітичного агентства VMT Consult Катерина Косарєва.
— З 2014 по 2022 рік посівні площі вдалося збільшити майже вдвічі — з 0.5 млн до 0.95 млн га. Наступного року вона перевищить 1 млн га. Це, безумовно, прорив. В результаті в країні будуть не тільки рекордні врожаї зерна, а й плодів і овочів. І це незважаючи на посуху та несприятливу для сільського господарства погоду в окремих регіонах. А для врожаю потрібні сховища.
За словами співрозмовника видання, все це означає повне самозабезпечення овочами та фруктами.
— Росія витримала санкційний удар, нагальні проблеми агропідприємств вирішуються. Так, активно закуповується російська та білоруська техніка, збільшується насіннєвий фонд, виробники насіння отримують підтримку на федеральному рівні. Це були слабкі місця, на які раніше не звертали уваги і над якими зараз ведеться велика робота щодо імпортозаміщення в галузі. Зберігання запасів дозволить уникнути стрибків цін на «борщовий набір» ближче до весни та забезпечить стабільний експорт, — оцінює ситуацію Катерина Косарєва.
Зростання експорту
Рекордне введення в експлуатацію нових овочесховищ може говорити про два фактори, вважає виконавчий директор департаменту ринку капіталу IVA Partners IC Артем Тузов.
— По-перше, це боротьба мереж із вартістю. Сучасні овочесховища забезпечують більший термін зберігання, що дозволяє мережам реалізувати овочі до їх списання через псування, що підвищує ефективність роботи мереж і якість продукції на полицях, – перераховує аналітик. — По-друге, збільшення експорту. Після того як Росія досягла продовольчої безпеки, відбувся успішний експорт зерна за кордон. Коли галузь впоралася з експортом зерна, експортний асортимент почав розширюватися за рахунок інших культур. Тут потрібні були нові овочесховища для обслуговування експортних потужностей. Зазвичай овочесховища розташовують поблизу міст, поруч із споживачами, а тоді довелося обладнати їх біля портів.
За словами експерта, цьогорічний урожай зернових є рекордним.
— Однак це не тішить аграріїв, оскільки конкуренція збиває ціни на їх продукцію. Але це радує споживачів: інфляція в аграрній продукції нижча, ніж в інших галузях», – каже він.
Збільшення експорту овочів за межі РФ можна тільки вітати, як і підвищення ефективності роботи мереж овочесховищ, відзначає співрозмовник «Известий».
— У 2022 році світ зіткнувся з загрозою продовольчій безпеці бідних країн. Якщо Росія зможе вирішити цю проблему, це буде величезний гуманітарний внесок Росії у світову економіку», – резюмує Артем Тузов.
Рости і рости
За оцінками НДІ фінансів, потреба аграрного сектору РФ в овочесховищах забезпечується лише на 30-40%, говорить аналітик «Фінаму» Анна Буйлакова.
— Стабільне впровадження додаткових площ для зберігання овочів може сприяти стабілізації ціни реалізації плодоовочевої продукції протягом року, тобто зменшити ефект сезонного подорожчання. Відсутність складських приміщень впливає на можливість збереження врожаю, а отже, і на його обсяги для реалізації до кінця сезону.
За словами експертів, річний приріст досить невеликий:
«При загальній потужності 8.8 млн тонн зростання на 350 тис. тонн (+4%) матиме мінімальний позитивний вплив на продовольчий ринок», — резюмує вона.
Джерело: https://nvdaily.ru