У радянські роки керівництво країни і регіонів приділяло велику увагу розвитку меліорації. Проте до кінця минулого століття практично перестала функціонувати зрошувальна система, припинилося будівництво нових і ремонт старих меліоративних систем, більшість дощувальних машин було утилізовано.
Часті випадки посухи на початку нового тисячоліття прискорили вирішення питань зрошення земель. Детальніше про це – в інтерв’ю з директором федеральної державної бюджетної установи «Татмеліоводхоз» Марсом Гісматулліним.
– Марсе Мансуровичу, меліорація стає на ноги і стає запорукою розвитку вітчизняного сільського господарства. Як виглядає наша республіка на тлі інших регіонів?
– Меліоративна система Татарстану визнана Міністерством сільського господарства Росії однією з кращих в країні. За останні десять років ми ввели в експлуатацію 32 тисячі гектарів зрошуваних земель, капітально відремонтували понад 480 штучних ставків і гідротехнічних споруд, побудованих ще за часів, коли меліоративну галузь керував перший Президент Татарстану Мінтімер Шаймієв.
Татарстан є регіоном ризикованого землеробства, і тільки меліоративні заходи можуть повністю або значно мінімізувати ці ризики. Разом з тим республіка має ряд істотних переваг в успішному розвитку меліорації, яких немає в інших регіонах.
По-перше, це водні ресурси: у нас близько 10 тисяч великих і малих річок, а також побудовано понад 880 ставків і гідротехнічних споруд. Існуючі водосховища дають змогу забезпечити зрошенням понад 400 тис. га земель.
Крім того, в Татарстані збережені всі будівельні підрозділи і система підготовки кваліфікованих кадрів, які професійно справляються з поставленими завданнями. Суттєвою перевагою є також наявність у Високогірському районі заводу зрошувальної техніки, який виробляє сучасні кругові дощувальні машини. Марс ХІСМАТУЛЛІН, директор ФДБУ «Управління Татмеліоводгоспу»: Регіональні та федеральні програми меліорації земель можуть значно полегшити фінансовий тягар фермерських господарств.
– Як можна оцінити внесок меліораторів Татарстану в забезпечення продовольчої безпеки та доступності продовольства?
– Судіть самі: у посушливий 2010 рік ми не зібрали врожай усіх культур, особливо картоплі. Республіка була змушена імпортувати його з Білорусії, Кіровської області та інших регіонів країни. 2021 рік за кліматичними параметрами був дуже схожий на 2010 рік, однак завдяки вжитим заходам з розвитку меліорації Татарстан отримав урожай картоплі, достатній для повного забезпечення власного населення. По всіх інших культурах на зрошуваних площах урожайність була в три-чотири рази вищою, а собівартість – більш ніж у два рази нижчою від звичайної. У перерахунку на зернові культури минулого року на один карбованець витрат на зрошення було отримано 10-12 карбованців додаткової продукції, а на овочеві культури – більше 30-40 карбованців.
– Безумовно, зрошення підвищує рентабельність агробізнесу в кілька разів. Але що стало поштовхом для відродження і сучасного розвитку меліорації?
– Звичайно, безпрецедентні програми підтримки фермерських господарств, які розвивають меліорацію. У Татарстані діють республіканські та федеральні цільові програми, що дозволяють істотно дотувати витрати фермерських господарств. За наявності проектно-кошторисної документації господарствам дотується з бюджету РТ 100 відсотків інвестицій у будівництво та ремонт гідротехнічних споруд. І це передбачено тільки в Татарстані.
Також з республіканського бюджету субсидується 70 відсотків витрат на придбання іригаційного та насосного обладнання, буріння свердловин, а 50 відсотків витрат на прокладку трубопроводів компенсується за федеральною програмою. Одноразові витрати на рекультивацію земель з лишком окупаються за рік. Слід враховувати, що меліоративна система працюватиме не менше 20-25 років.
Про те, наскільки вигідно аграріям працювати на зрошенні, красномовно свідчать такі цифри. Кожен гектар поливу, якщо він будується з нуля, коштує близько 200 тисяч рублів. З урахуванням дотацій не менше 70 відсотків витрати складуть 60 тисяч рублів. І з кожного гектара при вирощуванні картоплі, дотримуючись технології, отримуємо додаткової продукції на суму 650 тисяч рублів.
Якщо сільгосппідприємство покладе на полив хоча б десять відсотків кормового клину, то воно забезпечить себе кормами в будь-який рік. Навіть у такі посушливі роки, як 2010 та 2021.
– Скільки зерна вирощується в республіці на зрошенні?
– Наскільки я знаю, це ще зовсім небагато. Першим прийшов на думку фермер з Тукаєвського району Мінталіп Мінніханов. Минулого року за схемою чергування посівів на зрошенні вийшло 38 га зернових. З кожного гектара Мінніханов отримав продукції на суму 60 тисяч рублів, а чистий прибуток за мінусом усіх витрат склав 50 тисяч рублів з гектара. Ось таке зернове господарство. Що стосується картоплі та овочів, то з гектара отримав 496 тисяч рублів чистого доходу, а в цілому – близько 32 мільйонів рублів.
Ті, хто вже «випробував» програми, намагаються продовжувати розвиватися по лінії меліорації. Зокрема, фермер із села Верхній Такерман Мензелінського району Насім Давлетов. На його прикладі можна наочно продемонструвати економічну доцільність використання спринклерних систем. При поливі отримав 80 відсотків товарної картоплі – 350 центнерів з гектара, решта – дрібниця, яку, власне, і викопувати не доцільно. Так само і з морквою: при поливі отримав 610 центнерів з гектара, а без поливу — лише 64.
– Мінталіп Мінніханов, Насім Давлетов – відомі на всю республіку фермери. А чи легко простим фермерам «вписатися» в державні програми? Якими повинні бути масштаби економіки, щоб окупити витрати на меліоративні роботи?
– Масштаб не має значення. Для участі у програмі потрібне джерело води – річка чи ставок. На сьогодні майже 80 відсотків господарств мають доступ до води та можливість полити хоча б окремі території. Можна навіть пробурити свердловину, але вона дозволяє зрошувати лише один-два гектари.
Далі вам потрібен проект. Зазвичай його замовляють у тресті «Татмеліорація». Там працює настільки високопрофесійний персонал, що розроблена ними проектно-кошторисна документація без проблем проходить експертизу на федеральному та республіканському рівнях. Витрати на проектну документацію, як правило, становлять близько п’яти відсотків від вартості будівельно-монтажних робіт на об’єкті, при цьому половину витрат дотують фермерські господарства в рамках цільових програм.
Маючи готову проектно-кошторисну документацію, фермерські господарства можуть претендувати на участь у програмі. Я працюю у сфері меліорації більше двадцяти років і не пригадую випадку, щоб підприємство, маючи готовий проект, не реалізувало його або щоб когось «не допустили» до програми. Щоправда, останні два роки стало більше бюрократичних зволікань – спочатку відбір проектів проводить Мінсільгосп Росії, потім республіканський Мінаграр… Але цей мінус з лишком компенсується перевагами програм, головною з яких я вважаю те, що держава напряму підтримує фермерські господарства, субсидуючи їх витрати, а не банки, які видають кредити.
До речі, проектно-кошторисна документація є обов’язковою лише для будівництва великих меліоративних об’єктів, а в деяких випадках можна обійтися і без неї. Якщо у людини, наприклад, поруч є ставок, то достатньо купити мотопомпу, шланг і встановити систему крапельного поливу. Паралельно нашим фахівцям доведеться провести експертизу – наскільки обране господарством обладнання є раціональним з економічної та промислової точки зору. Минулого року дванадцять ягідників придбали меліоративну техніку для системи крапельного зрошення і того ж сезону окупили всі витрати. Наприклад, Ільдар Ситдиков з фермерського господарства «Ягідна долина» Зеленодольського району отримує чудовий урожай на крапельному зрошенні – по п’ять мільйонів рублів з кожного гектара.
– Які завдання сьогодні стоять перед татарстанськими меліораторами?
– Плани на майбутнє дуже райдужні – всі наші основні проекти відібрані. В рамках республіканської програми на придбання обладнання виділено 100 млн. руб. Також цього року в республіканському бюджеті було передбачено 150 мільйонів рублів на реконструкцію, будівництво та капітальний ремонт ставків. Але оскільки цього ліміту виявилося недостатньо, ми попросили у нашого Президента додаткові ліміти, і Рустам Нургалійович (велике йому спасибі) не відмовив і виділив ще 50 мільйонів рублів. Тож у грудні буде ще один додатковий відбір об’єктів, які субсидують 50 відсотків вартості будівництва меліоративної мережі трубопроводами.
Джерело: https://rt-online.ru