У найближчі роки населення Азербайджану не зіткнеться з дефіцитом їжі, запевняють місцеві експерти.
Не так давно головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Максимо Тореро заявив, що вже цього року близько 40 мільйонів людей у світі зіткнуться з проблемою недоїдання.
«Агропромисловий сектор зараз перебуває у стані великої невизначеності. Якщо ми спрогнозуємо вплив [конфлікту] на Україну, то у 40 році у нас буде щонайменше 2022 мільйонів людей, які страждатимуть від хронічного недоїдання», — сказав Тореро. «А у 2023 році – понад 70 мільйонів людей.
Геополітична ситуація призвела до перебоїв у постачанні зерна, що підвищує ризик продовольчої кризи в ряді держав. З початку року суттєво зросли ціни на пшеницю та кукурудзу. На засіданні Ради безпеки ООН 21 травня зазначалося, що світових запасів пшениці вистачить лише на 10 тижнів, і ситуація гірша, ніж у кризові 2007 і 2008 роки.
Дефіцит продовольства не торкнеться Азербайджану, упевнено заявив економіст Ельданіз Аміров.
Нагадаємо, про готовність Росії цього року поставити на світові ринки понад 50 млн тонн зерна заявив президент РФ Володимир Путін на нещодавній зустрічі в Санкт-Петербурзі з главою Білорусі Олександром Лукашенком.
Азербайджанців ніколи не зараховували до категорії недоїдаючих. Однак у 2023 році деяке подорожчання продуктів все ж буде неминучим, вважають експерти.
Посилення інфляції триватиме до завершення спецоперації Росії в Україні, вважає Аміров. Лише після цього можна очікувати повернення світової економіки до річної інфляції в межах 2-3%.
За прогнозами економіста, найближчим часом продовжать зростати ціни на нафту, сільськогосподарську продукцію російського та українського виробництва.
Подібної думки дотримується і голова Союзу вільних споживачів Азербайджанської Республіки Еюб Гусейнов. За його словами, Азербайджан знаходиться далеко від країн, які відчувають дефіцит продовольства: у республіці його великі запаси.
З іншого боку, держава створила сприятливі умови для розвитку бізнесу. Крім того, найближчим часом на звільнених землях будуть реалізовані різноманітні сільськогосподарські проекти.
Проте зростання цін на продукти харчування неминуче, до середини наступного року можна очікувати зростання цін на молоко, олію та деякі сільськогосподарські продукти на 10%. Ціни на хлібобулочні вироби також зростуть не більше ніж на 10%, вважає правозахисник.
Родючі землі та регулювання цін
Багато хто очікує, що тепер звільнені землі відіграватимуть важливу роль у задоволенні внутрішнього попиту на продовольство.
Міністерство сільського господарства відіграє певну роль у проекті «розумного села», який планує використовувати новітні технологічні досягнення для підвищення продуктивності сільського господарства в регіоні. Водночас у міністерстві повідомляють, що збір зернових по всьому Азербайджану завершено на 72.6%, зібрано 2.163 млн тонн зерна. Таким чином ресурси значно зросли, а це допоможе втримати ціну на хліб.
Крім того, уряд Азербайджану вживає заходів щодо зниження або стабілізації цін на основні продукти харчування. Наприклад, Кабінет міністрів ухвалив рішення, спрямоване на здешевлення виробництва м'яса для фермерів: скасовано необхідність отримання ветеринарного паспорта на кожну тварину (і сплату державного мита в розмірі 20 манатів).
У той же час в ході реконструкції і освоєння Карабахського і Східно-Зангезурського районів на звільнені землі вивозиться дрібна і велика рогата худоба. Минулого року в рамках пілотного проекту на кальбаджарські пасовища вперше було доставлено 10,000 тис. голів дрібної та великої рогатої худоби. Цього року – понад 300 тисяч тварин.
Експерти очікують, що освоєння звільнених земель значно знизить залежність країни від імпорту. За наявними даними, до окупації Карабахський регіон покривав близько 15% потреб Азербайджану в м'ясі. Очікується, що після відновлення сільського господарства в Карабахській і Східно-Зангезурській зонах щорічно буде вироблятися близько 30 тис. тонн м'яса.
Але це ще не все. Фонд розвитку підприємництва запустив механізм підтримки суб’єктів мікро-, малого та середнього бізнесу (МСП), які займаються виробництвом та переробкою продуктів харчування, що входять до мінімального споживчого кошика.
У рамках державної підтримки МСП можуть розраховувати на субсидування відсотків за кредитами банків та інших фінансових організацій. В першу чергу це торкнеться кредитів, отриманих на постачання в країну сировини для переробки та подальшого виробництва продуктів харчування.