2022: Створення єдиної цифрової платформи для сільського господарства
Наприкінці жовтня 2022 року Мінагрополітики анонсувало створення єдиної цифрової платформи для сільського господарства. За словами заступника директора Департаменту цифрового розвитку та управління державними інформаційними ресурсами Мінагрополітики Максима Захарова, нове рішення об’єднає всі інформаційні системи міністерства.
Як підкреслив Максим Захаров, цей крок має стати прикладом для галузі, де кожне підприємство, принаймні велике, «винаходить колесо». Це, на його думку, поки не надто критично, враховуючи загальний низький рівень цифровізації галузі. Підприємства прийдуть до появи стандартів, але не відразу, і їх потрібно підштовхувати, в тому числі показуючи приклад.
Очевидно, що цифровізація насамперед спрямована на підвищення ефективності виробництва. Відправною точкою для цього є наявність надійних галузевих даних», — сказав Дмитро Патрушева, глава Мінагрополітики, виступаючи на стратегічній сесії зі штучного інтелекту, проведеній спільно зі Сбербанком у травні 2022 року.
За словами Патрушева, збір і обробка галузевої інформації, в тому числі з використанням великих даних, буде здійснюватися в рамках інформаційної системи «Єдине вікно». Здати його в промислову експлуатацію планували до кінця 2022 року.
У Мінагрополітики вважають, що цифровізація агропромислового комплексу також сприяє підвищенню якості та безпеки продукції. До жовтня 2022 року в країні працює система «Меркурій», яка забезпечує єдине інформаційне середовище ветеринарної медицини, підвищує рівень біологічної та харчової безпеки продукції.
За словами Патрушева, у стратегічній перспективі Мінагрополітики планує створити навколо сільського господарства унікальну цифрову екосистему, яка об’єднає багаторівневі інформаційні системи управління агропромисловим комплексом, суміжними галузями та відомствами.
2020: Розробка концепції національної платформи «Цифрове сільське господарство
«Ланіт-Інтеграція» розробила концепцію національної платформи «Цифрове сільське господарство». Про це в Ланіті повідомили 12 лютого 2020 року.
Платформа створюється відповідно до однойменного відомчого проекту Мінагрополітики – «Цифрове сільське господарство». При цьому Мінагрополітики також відповідає за розвиток ядра платформи. Конкурс на розробку концепції, як випливає з інформації тендеру Мінагрополітики на офіційному сайті державних закупівель, міністерство проводило з вересня по жовтень 2019 року.[2] Вартість створення концепції склала 50 мільйонів рублів. Проте з «Ланітом» міністерство уклало контракт на більш ніж половинну суму – 22.9 млн руб.
Друге місце за результатами тендеру на створення концепції посів МДУ імені М.В. Ломоносова. Крім нього, в конкурсі брали участь ще три організації – Фінансовий університет при Уряді РФ, Науково-промислова компанія «Високі технології і стратегічні системи» і «Системи менеджменту».
Період, протягом якого «Ланіт» мав розробити концепцію, згідно з інформацією про тендер, був період з 25 жовтня по 31 грудня 2019 року.
Ознайомитися з текстом концепції TAdviser не вдалося, оскільки Мінагрополітики та Lanita не надали документ виданню, не пояснивши, з чим це пов’язано та коли документ з’явиться у відкритому доступі.
Платформа включатиме понад 50 сервісів, необхідних для управління галуззю, сказав Ланіт.
За словами представників Ланіт, концепція передбачає, що платформа буде включати шість субплатформ, які передбачають цифровізацію таких сфер сільського господарства:
- землекористування та землеустрій;
- простежуваність продукції;
- агрометеопрогнозування;
- збір галузевих даних;
- інформаційне забезпечення та надання послуг;
- зберігання та розповсюдження інформаційних матеріалів.
Посилаючись на текст концепції, Павло Сварник, виконавчий директор Центру стратегічного розвитку та цифрової трансформації «Ланіт-інтеграція», розповів TAdviser, що платформу необхідно створити у 2020-2024 роках.
Про те, якими саме будуть ці магістральні ініціативи, TAdviser він не повідомив.
Платформа, як розповіли в Ланіт, включатиме понад 50 сервісів, необхідних для управління галуззю. Як приклади сервісів платформи Павло Сварник навів два з них TAdviser – вирішення завдань багатофакторного моніторингу та моделювання розвитку хвороб сільськогосподарських культур і виконання функції агрометеопрогнозування.
Сервіси платформи, як зазначають у Ланіт, будуть публічними та приватними. Останні мають на увазі ті, які потраплять під контроль неурядових організацій. У цьому випадку оператор, за словами Павла Сварника, надаючи галузі затребувані послуги, забезпечить певний рівень якості обслуговування.
З федерального бюджету фінансуватимуться лише послуги, які спрямовані на вирішення державних завдань обліку, контролю та регулювання в галузі. Чи отримають державне фінансування ті з них, якими керуватимуть неурядові організації, TAdviser він не сказав, зазначивши, що формати фінансування та управління платформою ще мають бути сформовані. Також, за словами Сварника, у випадку з платформою буде розраховуватися не її загальна вартість, а ціна створення окремих субплатформ і сервісів.
Говорячи про велику кількість сервісів платформи, Павло Сварник розповів TAdviser, що субплатформи матимуть різну кількість сервісів різної складності, а одна з них матиме «лише один сервіс».
В першу чергу сервіси платформи будуть корисні агровиробникам, упевнений Ланіт. Зокрема, вони дозволять операторам надавати послуги по всій Росії. Водночас Павло Сварник пояснив TAdviser, що обслуговування платформи, яка через надані послуги має географічну прив’язку – наприклад, виїзд бригади в поле – не зможе бути реалізована одночасно одним постачальником по всій країні.
Однією з вимог Міністерства для створення концепції, як розповів TAdviser директор Департаменту цифрового розвитку та управління державними інформаційними ресурсами АПК Мінагрополітики Олександр Архипов, був облік персональні дані як один із ключових активів галузі та її спрямованість на застосування сучасних принципів їх збору та обробки.
Взаємодія учасників агропромислового комплексу в електронному вигляді, яку передбачає платформа, за розрахунками Ланіт, дозволить закласти основи нових підходів до ведення сільського господарства. Наприклад, точне землеробство та прогнозування врожайності. У свою чергу, дані, агреговані платформою, зможуть підвищити прозорість і передбачуваність процесів для учасників ринку, а також знизити ризики фінансових установ, які реалізують емісію коштів за цільовими галузевими програмами. Впровадження платформи дозволить державі вийти на новий рівень контролю над галуззю, отримати більш гнучку систему управління, яка базується на повних достовірних і актуальних даних», – сказав Мурат Маршанкулов, керуючий директор «Ланіт-Інтеграція».
Водночас інформація, зібрана сервісами платформи, на його думку, буде затребувана і організаціями суміжних галузей: постачальниками засобів виробництва та матеріальних ресурсів, банками та страховими компаніями, покупцями сільськогосподарської продукції, логістичними компаніями. Крім того, у «Ланіті» впевнені, що платформа стане основою для побудови цілої екосистеми додаткових сервісів і сервісів для агропромислового комплексу.
2018: Розробка відомчого проекту «Цифрове сільське господарство»
Мінсільгосп розробив відомчий проект «Цифрове сільське господарство», який планується повністю реалізувати в період з 2019 по 2024 рік. Про це 17 жовтня заявив статс-секретар – заступник міністра сільського господарства РФ Іван Лебедєв, передає УНН. 2018 під час розширеного засідання науково-експертної ради Комітету Держдуми з аграрних питань.
За словами Івана Лебедєва, бюджет проекту становитиме 304 мільярди рублів. Половину цих коштів планується отримати від держави як додаткову дотацію, інші 152 мільярди рублів – з позабюджетних джерел, а саме від агро- та IT-бізнесу.
Під цифровим сільським господарством, як випливає з тексту проекту, розміщеного на сайті Мінагрополітики, Мінагрополітики розуміє сільське господарство, засноване на сучасних методах виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів харчування з використанням цифрових технологій (Інтернет речей, робототехніка, штучний інтелект, аналіз великих даних, електронна комерція тощо), що забезпечує зростання продуктивності та зниження витрат виробництва.
Метою проекту є цифрова трансформація сільського господарства шляхом впровадження цифрових технологій і платформних рішень для забезпечення технологічного прориву в агропромисловому комплексі та досягнення зростання продуктивності на «цифрових» агропідприємствах у 2 рази до 2024 року.
Проект передбачає комплекс заходів із впровадження цифрових технологій і платформних рішень в агропромисловому комплексі. В його рамках Мінагрополітики планує впровадити, створити та розвинути низку програмних продуктів, а саме:
- національна платформа цифрового державного управління сільським господарством «Цифрове сільське господарство»;
Серед цілей платформи - надати можливість виявити і проаналізувати точкові проблеми і умови, що стримують розвиток цифрових технологій в агропромисловому комплексі регіонів Росії, а також виявити основні і найбільш перспективні цифрові технології. для сільгоспвиробників.
Ще одна мета платформи – накопичувати дані федеральних органів виконавчої влади про землі сільськогосподарського призначення для їх подальшого обліку, моніторингу та аналітики.
У проекті також зазначено, що платформа Digital Agriculture дозволить побудувати роботу та забезпечити систему доступу до інформації про контрагента, що, у свою чергу, дасть можливість оперативно перевіряти підприємства при вирішенні серйозних питань, таких як фінансування організацій, а також їх кредитування та страхування. Крім того, платформа дозволить дистанційно контролювати кількість отриманого продукту, його якість, процес обробки, переміщення та інші операції.
- модуль «Аграрні рішення»;
Цей модуль буде субплатформою національної платформи «Цифрове сільське господарство», призначеної для підвищення ефективності агровиробників. Серед завдань субплатформи – досягнення наступних показників:
- підвищення продуктивності праці на сільськогосподарських підприємствах у 2 рази на одного працівника;
- зниження питомих витрат підприємств на ведення бізнесу в 1.5 раза;
- зниження частки матеріальних витрат у собівартості одиниці сільськогосподарської продукції (палива, добрив, електроенергії, садивного матеріалу, кормів тощо) на 20% і більше.
Проект також передбачає створення галузевого електронного освітнього середовища «Країна знань» для дистанційного навчання спеціалістів сільськогосподарських підприємств.
Окрім створення програмних продуктів, під час реалізації проекту Мінагрополітики планує навчати спеціалістів аграрних підприємств, формуючи їхні компетенції у сфері цифрової економіки.
Джерело: https://www.tadviser.ru