Уряд Росії має намір вперше запровадити експортні мита на добрива та розширити квоти на їх поставки за кордон. Як це вплине на експорт добрив, який і так скоротився через санкції Заходу, досліджував Forbes
За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), Росія в минулому році посіла перше місце в світі з експорту азотних добрив, була другим за величиною експортером калійних добрив і третім — фосфорних. Однак через санкції Заходу поставки добрив з Росії з січня по серпень цього року, за останніми наявними даними, в цілому скоротилися в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, заявив аналітик Міжнародного науково-дослідного інституту продовольчої політики (IFPRI) Джозеф. Глаубер і Девід Лаборд зауважують.
Москва закрила експортні дані з березня, але за даними аналітиків IFPRI, заснованих на відкритих даних з країн-імпортерів російських добрив, поставки хлористого калію за перші вісім місяців цього року знизилися на 16.5%, карбаміду (сечовина, добриво, що містить 46 % азоту) – на 22.8%. Особливо скоротився імпорт аміаку з Росії — на 63%, причина — закриття аміакопроводу Тольятті — Одеса. При цьому поставки діамонійфосфату на понад 2021% перевищують обсяги перших восьми місяців 8 року.
Незважаючи на падіння експорту, уряд планує ввести експортні мита на добрива з 1 січня. Швидше за все, вони будуть введені Росією в односторонньому порядку і на півроку, оскільки на більш тривалий термін необхідно узгоджувати з іншими членами Євразії Економічний союз (ЄАЕС).
У жовтні міністр фінансів Антон Силуанов заявив, що експортні мита будуть застосовуватися, якщо світові ціни на фосфорні та азотні добрива перевищать 500 доларів за тонну, а на калійні — 400 доларів за тонну. А в листопаді міністр промисловості і торгівлі Денис Мантуров заявив, що експортне мито на всі види добрив становитиме 23.5%, якщо світові ціни перевищать 450 доларів за тонну, і проект постанови вже підготовлений.
Мито сплачуватимуть усі виробники
За даними Фосагро, рівень середніх цін на мінеральні добрива в третьому кварталі 2022 року залишився вищим за ціни за аналогічний період 2021 року. Середня ціна карбаміду в портах Балтійського моря склала $538 за тонну проти $442 торік, за амофос (фосфат амонію, азотно-фосфорне добриво, містить 10-12% азоту і 44-52% фосфору) — $777 за тонну на тому ж базі проти $695, за хлористий калій (калійне добриво з вмістом 58-60% оксиду калію) — $694 проти $277.
«Ціни на фосфоровмісні та калійні добрива поступово знижувалися через те, що вони були завищеними в порівнянні з цінами на сільськогосподарську продукцію», – йдеться в повідомленні компанії. «Ціни на азотні добрива, в тому числі на карбамід, мали переважно висхідний тренд, у тому числі через збереження високого рівня цін на енергоносії та внаслідок помітного скорочення виробництва цих видів добрив, особливо в Європі».
За нинішніх цін, ймовірно, мито буде стягнуто з усіх видів добрив, вважає експерт з фондового ринку BCS World of Investments Дмитро Пучкарьов.
«Зараз роздрібні ціни на хлористий калій в Європі та США становлять близько $850-855 за тонну, на карбамід — $820-825, діамонійфосфат (азотно-фосфорне добриво з 18% азоту і 46% фосфору) — $820-830 за тонну. Порівняно з цінами весни-літа 2022 року, коли вони досягли багаторічних максимумів, ціни знижуються», – говорить незалежний експерт Леонід Хазанов. «Однак ціни ще не вийшли на рівень листопада 2021 року, хоча вартість карбаміду наближається до показників того періоду». Експортні ціни в російських портах явно нижче роздрібних цін на Заході, оскільки не включають собівартості транспортних витрат і націнки трейдерів, розташованих між виробниками і споживачами.
«Ціну відсікання в $450 за тонну не можна назвати занадто високою», — говорить аналітик «Фінаму» Олексій Калачов. «Швидше за все, це був результат домовленостей і компромісу». За словами Калачова, хоча ціни на добрива впали на 20-30% від пікових значень весни, вони все ще залишаються високими — вони були вищими лише восени 2021 року, а до цього здебільшого ціни були помітно нижчими.
У попередні десятиліття ціни на добрива піднімалися вище $450 за тонну лише в 2007-2008 і в 2010-2012 роках, зазначає Калачов. Таким чином, за його словами, мито понад ціну відсікання, за задумом уряду, вилучить до бюджету "надприбуток" виробників добрив від успішної кон'юнктури. Ціна відсікання захистить виробників від надмірного фіскального навантаження, якщо зміниться ринкова кон’юнктура і ціни впадуть до середніх рівнів попередніх років.
Втрати виробників після введення експортного мита залежатимуть не тільки від цін, а й від частки експорту в їхній виручці, каже Калачов. Зараз компанії не розголошують географію продажів. У попередні роки експорт «Фосагро» приносив близько 70% виручки. Якщо на ціну вище $23.5 за тонну стягувати мито в 450%, то при збереженні нинішніх цін мито обійдеться компанії приблизно в 6% виручки, підрахував експерт.
Мінпромторг не пише, ціни на якій базі будуть взяті за орієнтир, тому що ціни на різних базах сильно відрізняються, говорить аналітик товарних ринків компанії Otkritie Investments Оксана Лукічева. Платити мито доведеться всім виробникам, але в першу чергу тим, чий експорт залишився високим — «Фосагро», «Акрон», «Єврохім». «Уралхім», основний виробник калійних добрив, буде платити менше через падіння експорту.
Мита, за словами Лукічевої, можуть зменшити доходи експортерів, але не вплинуть на експорт. «Ставка мита в 23.5% цілком прийнятна при нинішніх високих цінах на добрива», – вважає аналітик. «Експорт може залишитися на рівні минулого року або навіть зрости, якщо санкції будуть послаблені».
Введення мита може призвести до падіння експорту з Росії, якщо ціни на мінеральні добрива на світовому ринку продовжать падати, вважає Хазанов. При такому розвитку подій, стверджує аналітик, знизиться прибутковість виробників, які будуть змушені скорочувати поставки та переглядати інвестиційні програми. «Однак через деякий час це призведе до зростання цін на мінеральні добрива за кордоном через їх дефіцит на світовому ринку, як це було навесні-влітку 2022 року, а вітчизняні хімічні підприємства, втративши в тоннажі, будуть мати можливість наздогнати в грошах», – вважає Хазанов.
Квоти не обмежуватимуть експорт
Мита - не єдиний спосіб регулювання поставок російських добрив за кордон. Уряд ухвалив рішення про продовження квотування експорту добрив з 1 січня до 31 травня 2023 року. Відповідний проект постанови оприлюднено на порталі проектів нормативно-правових актів. У ньому обсяг квот на експорт за межі ЄАЕС встановлений на рівні 7,013 млн тонн для азотних добрив і 4,907 млн тонн для комплексних добрив.
Це менше, ніж було. З 1 липня по 31 грудня 2022 року діють квоти на азотні добрива — 8.3 млн тонн, на комплексні з двома-трьома елементами живлення (азот, фосфор і калій) — 5.9 млн тонн. 21 листопада Мінпромторг повідомило, що вже вирішило збільшити нову квоту на експорт окремих видів азотних добрив: за квоту експортна ціна карбаміду буде збільшена на 400,000 тис. тонн, аміачної селітри — на 200,000 тис. тонн, карбамідно-аміачної суміші на 150,000 тис. тонн. Відповідний протокол підписав перший віце-прем'єр-міністр Андрій Бєлоусов. Однак навіть після збільшення цієї квоти на 0.75 млн тонн до 7.763 млн тонн вона виявляється менше поточної квоти на експорт азотних добрив у 8.3 млн тонн.
Розмір квот розраховується виходячи з обсягів виробництва, поставок російським аграріям і промисловим підприємствам, йдеться в поясненні, отриманому Forbes від Мінпромторгу. Згідно з листом, оновлена редакція документа, схвалена Мінсільгоспом Росії та погоджена Мінпромторгом Росії, передбачає поставки російським аграріям у січні-травні 2023 року на 10% вище рівня того ж період минулого року, що вплинуло на зменшення загальної кількості квотного експорту.
Менший обсяг квот, порівняно з попередніми квотними періодами, зумовлений насамперед термінами, йдеться в поясненні. Раніше квоти вводилися на шість місяців — з 1 грудня 2021 року по 31 травня 2022 року та з 1 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Період, запропонований постановою проекту, охоплює лише п’ять місяців — з 1 січня по 31 травня 2023. «Остаточні обсяги квот будуть визначені під час узгодження проекту постанови із заінтересованими федеральними органами виконавчої влади та затверджені на засіданні підкомітету з питань митно-тарифного і нетарифного регулювання, захисних заходів у зовнішній торгівлі Урядової комісії. економічного розвитку та інтеграції», – пише Мінпромторг.
«В цілому експортні квоти були введені в обсязі лише трохи менше середніх обсягів експорту за попередні періоди», — говорить аналітик «Фінаму» Олексій Калачов. «Вони захищають внутрішній ринок від зростання обсягів експорту, але майже не зменшують фактично існуючий експорт компаній».
Встановлення квот лише зафіксує співвідношення між продажами мінеральних добрив на внутрішньому ринку Росії і за кордоном, при необхідності вони можуть бути розширені, як це вже було в цьому році, говорить Хазанов. «У будь-якому випадку ключовим для наших виробників залишиться російський ринок, який у 2023 році може наростити свої потужності за рахунок продовження державної підтримки сільського господарства», – зазначає експерт.
За даними Російської асоціації виробників добрив, станом на 16 листопада 2022 року російські виробники мінеральних добрив забезпечили 108% планової потреби російських агровиробників, яка цього року оцінювалася в 4.85 млн тонн.
Джерело: https://www.forbes.ru