У Москві в Науково-інформаційному центрі ФГБУН ФНЦ по садівництву відкрився XII Міжнародний форум «Дні саду в Бірюльово», який триватиме з 18 по 19 серпня. Тема цьогорічного форуму: «Внесок фундаментальної науки в сталий розвиток сільського господарства, формування здоров'я і якості життя населення Російської Федерації». У пленарному засіданні взяли участь президент РАН А.М.Сергєєв, директор Федерального наукового центру садівництва академік І.М.Куликов, академік Ю.Ф. Лачуга та інші вчені.
«Цей захід, з одного боку, є міжнародною конференцією, але це також місце, де можна загалом поговорити про проблеми розвитку нашого сільського господарства та різних міждисциплінарних напрямів, які зараз дуже цікавлять країну», — сказав Президент Росії. Академії наук А. М. Сергєєва. – Зараз ми перебуваємо у дуже відповідальній ситуації, коли питання сучасного науково-орієнтованого розвитку сільського господарства вийшли на повну силу. Головна проблема, яка є у нас в країні, – це неефективність нашої інноваційної системи».
Президент РАН зазначив, що причина того, чому сільське господарство в Росії сьогодні розвивається складно, полягає в сфері комунікацій і управління. Інститути та науково-дослідні центри не припиняли своєї роботи ще з часів СРСР, але їхні досягнення нині з великими труднощами доходять до впровадження. Бізнес, на думку А. М. Сергєєва, також не винен у тому, що відбувається. Проблема у відсутності «середньої ланки», прошарку, який би з’єднував промисловців з науковцями.
«Ми іноді обговорюємо це у порівнянні, скажімо, із системою охорони здоров’я. Подивіться – у нас в МОЗ є так звані головні позаштатні спеціалісти за різними напрямками. Це дуже сильні вчені, керівники, але, тим не менше, вони займають відповідальні адміністративні посади. Така ж модель нашої академічної присутності має бути і в Міністерстві сільського господарства», — додав президент РАН.
СЕБЕ. Сергєєва погодив Голова Комітету Державної Думи з аграрних питань Кашин В.І. У своїй вступній доповіді він окреслив інші основні проблеми сучасного російського рослинництва і тваринництва. Серед основних – залежність від імпортного насіння та технологій у багатьох сферах. Щоб впоратися з цим, необхідно підтримувати не тільки селекціонерів або генетиків, а й розробників машин і комбайнів, яких бракує російським господарствам.
Одне з можливих рішень було запропоновано академіком Ю.Ф. Шак: «Не дивлячись ні на що і попри все, заклади продовжують функціонувати. Щороку виводять понад 300 нових сортів і гібридів. Треба сказати, що до 1990 року у нас не було проблем ні в одному напрямку в насінництві, але чому? Бо під егідою міністерства діяла потужна система насінницької діяльності. Потім відбулося поділ функцій. ВАСХНІЛ видавав насіння вищих репродукцій, потім дослідні господарства, які були при них, доводили це насіння до наступних етапів і передавали в кінцеві господарства. Була чітка система. Треба враховувати досвід, який залишили нам наші великі предки. Хочеться процитувати В. І. Едельштейна: «Без біології техніка сліпа, без механізації вона мертва, але все вирішує невблаганна економіка». Нам ще рости і рости, а без фундаментальної науки це неможливо».