Традиційно вважалося, що вирощування продуктів харчування призводить до втрати біорізноманіття та негативного впливу на екосистему. Однак нове дослідження, проведене дослідниками з багатьох університетів, у тому числі Техаського університету в Остіні, спростовує це припущення, показуючи, що громадські сади та міські ферми позитивно впливають на біорізноманіття, місцеві екосистеми та добробут людей, які в них працюють.
У дослідженні, опублікованому в Екологічні листи, оглянули 28 міських громад сади по всій Каліфорнії протягом п’яти років і визначено кількісно біорізноманіття у житті рослин і тварин, а також функції екосистеми, такі як запилення, поглинання вуглецю, виробництво їжі, боротьба зі шкідниками та добробут людини.
«Ми хотіли визначити, чи є якісь компроміси з точки зору біорізноманіття або впливу на функціонування екосистеми», — сказала Шалін Джа, доцент кафедри інтегративної біології, яка була провідним автором статті. «Ми виявили, що ці сади, які забезпечують величезні поживні ресурси та покращують добробут садівників, також підтримують неймовірно високий рівень біорізноманіття рослин і тварин. Це безпрограшний варіант».
Попередні припущення вчених щодо негативного впливу виробництва їжі на біорізноманіття майже повністю ґрунтувалися на інтенсивних сільських сільськогосподарських підприємствах, які, як правило, вирощують лише один або два види культур, часто у великих масштабах. Міські громадські сади, приватні сади та міські ферми та сади, як правило, вирощують більше видів рослин на менших площах. Це нове дослідження є першим у дослідженні впливу міських садів на широкий спектр заходів щодо біорізноманіття та екологічних послуг.
«За оцінками, до 2030 року близько 60% населення світу житимуть у містах», – сказав Джа. «Міські ферми та сади наразі забезпечують близько 15%-20% наших продовольчих запасів, тому вони є важливими для вирішення проблем продовольчої нерівності. Ми бачимо, що міські сади є надзвичайно важливою можливістю як для підтримки біорізноманіття, так і для місцевого виробництва їжі».
Дослідження також показало, що вибір, який роблять садівники, може мати великий вплив на місцеву екосистему. Наприклад, може збільшитися висадка дерев поза грядками поглинання вуглецю без обмежень запилювачів або зменшення виробництва їжі через занадто багато тіні. А мульчування лише в межах посівних грядок може допомогти покращити вміст вуглецю в ґрунті, уникаючи при цьому негативного впливу на боротьбу зі шкідниками та запилювачами.
Співавторами дослідження були Моніка Егерер, Пітер Бічір, Хамуталь Коен, Стейсі М. Філпотт і Азусена Лукатеро з Каліфорнійського університету в Санта-Крузі, Хайді Ліер з Університету Сіетла та Бренда Лін з CSIRO Land and Water Flagship в Австралії.