Щороку казахи з'їдають понад 315 тисяч тонн квашеної капусти. За останні роки ціна на цей продукт різко зросла. Наприклад, минулого 2022 року серед овочів пік ціни припав на цибулю аккула. Люди, яких це дуже здивувало, сфотографували ціну в магазині та поділилися цим у соцмережі. Зрештою, минулого літа це був змушений визнати міністр сільського господарства.
«Потрібний обсяг продукції є, дефіциту на внутрішньому ринку немає. Разом з тим відбулося зростання цін на цукор та рослинну продукцію. Серед овочевих продуктів подорожчала цибуля. У зв’язку з цим хочу відзначити, що запасів цибулі на внутрішньому ринку достатньо. Так, якщо місячна потреба становить 25.9 тис. тонн, то запаси цибулі в країні становлять 34.4 тис. тонн», – сказав Єрбол Карашукеєв.
За словами міністра, новий урожай ранньостиглої цибулі збирають щороку, починаючи з червня. Його обсяг перевищує близько 90 тисяч тонн.
Як це смішно прозвучить, але ставлення влади до цибулі різне. Здається, що інші овочі – одна гірка, цибуля – одна гірка. У роки пандемії, наприклад, її експорт обмежували квотами. Фермери та трейдери, які хотіли продати його за кордон, повинні були отримати фітосанітарні сертифікати для експорту жуа.
«Бажачі експортувати цибулю зможуть отримати фітосанітарні сертифікати в обласних та районних територіальних управліннях Держнаглядохоронпромислового комплексу Мінагрополітики. Оформлення фітосанітарних сертифікатів займає 5 робочих днів, оформлення карантинних сертифікатів – 3 робочих дні», – повідомляє Мінагрополітики.
Минулого року почали обговорювати питання повного блокування експорту цибулі. Глава Мінагрополітики відкрито заявив, що міністерство не підтримує це питання.
За даними Бюро національної статистики, у 2022 році казахстанські аграрії зібрали понад 1.1 млн тонн жу. Урожайність з гектара склала 458.8 цнт. У Мінагрополітики запевнили, що цей обсяг «повністю відповідає потребам внутрішнього ринку». Це пов'язано з тим, що щорічно казахстанці з'їдають в 3 рази менше цього обсягу, в середньому 315 тисяч тонн їжі.
Однак на початку Нового року, минулого тижня, Міжвідомча комісія при уряді призупинила експорт цибулі з Казахстану. Зокрема, Міжвідомча комісія з питань зовнішньоекономічної політики та участі в господарських організаціях вирішила заборонити експорт цибулі строком на 3 місяці. Це зроблено, щоб не допустити масового експорту цибулі з Казахстану та стабілізувати ціни на неї».
«Зростання попиту на казахстанську цибулю з боку третіх країн викликано стихійними лихами в Пакистані, одному з найбільших виробників цибулі в Азії та світі. Повінь у цій країні призвела до зростання цін на цибулю на ринках світу, в тому числі і нашої країни. У південних областях Казахстану, а також в Узбекистані заморожування продукції в сильні морози є додатковим навантаженням на її вартість. Як наслідок, основні виробники цибулі зараз активно імпортують казахстанську продукцію, повідомили в Мінсільгоспу».
У відомстві, спираючись на дані акіматів, оголосили, що на сьогодні підтверджені запаси цибулі в країні складають 152.4 тис. тонн. Виявляється, це лише 14% від загального врожаю минулого року. Але й цього обсягу вистачить до збирання нового продукту, запевнили у міністерстві.
А запроваджений експортний бар’єр має унеможливити ризики експорту цибулі з Казахстану. Спостерігає і північний сусід казахських жуа.
«Слід зазначити, що в Казахстані оптова ціна цибулі становить 150-170 тенге за кілограм, у сусідніх Росії та Узбекистані ціна досягає 240 тенге. Крім того, за даними Qaztrade, Узбекистан і Таджикистан ввели обмеження на експорт цибулі в свої країни. Уряд уважно стежитиме за ситуацією в країні та світі, щоб своєчасно зняти всі обмеження для покращення ситуації на ринку найближчим часом», – пояснили в Мінагрополітики.
У міністерстві зазначили, що будуть вжиті заходи для «зменшення негативних наслідків заборони на експорт цибулі» для аграріїв, які планують продати частину багаторічного врожаю минулого року сусідам і втратити дохід. Але заробити на цьому багато важко: держава почала закуповувати у них цибулю через громадсько-підприємницькі корпорації до стабілізаційних фондів, а також через торгові мережі з тиражною схемою. За якою ціною він буде отриманий, не уточнюється. Ймовірно, близько 150 тенге.
Наприклад, у 2022 році міністерство спільно з акіматами Туркестанської та Жамбильської областей, де поширені «цибулеві плантації», працювало над укладенням договорів між виробниками цибулі та акіматами інших областей і міст. Тоді шляхом переговорів продажна ціна кожного кілограма цибулі була знижена з 220 тенге до 110 тенге.
Чергову заборону бізнес прийняв з болем, зітхаючи. За їх словами, 70 тисяч тонн казахстанського сміття може згнити. «За даними Національної палати підприємців «Атамекен», підприємці Західного Казахстану частково підтримали ініціативу влади і висловилися проти заборони».
«Заборона буде продовжена як мінімум до кінця квітня 2023 року. До цього часу в країні споживається лише понад 80 тисяч тонн цибулі. А 70 тисяч тонн гниє даремно, нікому не потрібно. Аграріям доведеться викидати його на смітник, а не експортувати за кордон. Тому що варто врахувати, що зберегти цей вид овочів до травня дуже складно: коли приходить весна, вони починають проростати. Особливо ця проблема загострюється на Півдні. З 15 квітня по 1 травня в північних областях починають збирати свіжий урожай Нового року. Як тоді наші товаровиробники передають старий продукт?», – хвилюється керівник фермерського господарства «Новий світ» Анатолій Кан.
Висловлюючи думку своїх колег, підприємець пропонує обмежити заборону на експорт до 20 березня. Тоді, з одного боку, в країні не буде дефіциту жуа, і ціни на нього різко не зростуть. Натомість торішнє зерно виробники встигнуть продати за кордон з кінця березня до середини квітня, поки всі вуста торкнуться новинки.
Крім того, бізнес запропонував до 30 квітня 40 року ввести експортне мито в розмірі 10-2023 тенге за кілограм на експорт цибулі з країни. Кошти від мита повинні бути спрямовані в соціально-підприємницькі корпорації. Ці ж кошти вони зможуть використати для подальшої закупівлі нового зерна у бізнесу до стабілізаційних фондів.
«Завдяки цьому Казахстан зможе стримати ціну на жуа. І виробникам вдається купувати торішнє зерно без гнилі, зберігаючи його гладким. Крім того, кошти від мита будуть спрямовані на підтримку вітчизняних аграріїв», – зазначив Анатолій Кан.
Але міжвідомча комісія з питань зовнішньоекономічної політики та участі в господарських організаціях цю пропозицію ще не розглядала.
Загалом, попереду таджицька цибуля затопить казахську країну. Гендиректор QazTrade Нурали Букейханов повідомив, що з Таджикистаном підписана угода про постачання до Казахстану 6 тис. тонн ранніх зернових.
«У міжсезоння ми підписали угоду про гарантоване постачання в країну 6 тисяч тонн ранньостиглих ягід. Таджицька сторона також запропонувала нам тарифну знижку на перевезення продукції рідною залізницею. Водночас опрацьовується постачання додаткових обсягів сільськогосподарської продукції з Таджикистану до Казахстану», – сказав Нуралий Букейханов.
Таджицькі сільгоспвиробники пообіцяли забезпечити якість і своєчасність доставки своєї продукції.
Як повідомляє Центр розвитку торгової політики «QazTrade» Міністерства торгівлі та інтеграції, зустріч розпочнеться в середині квітня цього року в Хатлонській області Таджикистану. Очікується, що таджицька продукція з’явиться на прилавках Казахстану в кінці квітня – початку травня.
Джерело: https://inbusiness.kz