#Kazakhstan #Agriculture #IrigationSystems #WaterScarcity #SustainableFarming #ClimateChange #RECCA #Innovation #FoodSecurity #EnvironmentalConservation
У посушливих ландшафтах Казахстану, де дефіцит води загрожує аграрному центру, з’являється маяк надії. Міжнародна організація пропонує допомогу для боротьби з дефіцитом води; 40% води втрачається в зрошувальних системах. Відкрийте для себе кардинальні проекти, які змінюють майбутнє сільського господарства Казахстану.
В останні роки казахстанські фермери били на сполох. Багато регіонів країни висохли через тривалі посухи. Річки зменшуються, а води для необхідних потреб стає дефіцитно. Міністерство екології визнало ситуацію критичною. Для підтримки продуктивності сільського господарства фермерам потрібні ефективні системи зрошення. Проте застарілі канали та шлюзи вкрай потребують ремонту. Не вистачає і обладнання, і спеціалістів. Експерти підкреслюють, що ранньою весною відбувається приплив води через танення льодовиків і снігу, але майже половина її втрачається на випаровування та фільтрацію. Нові технології необхідні для збереження та ефективного розподілу цього дорогоцінного ресурсу.
Інноваційні рішення від RECCA
Регіональний екологічний центр Центральної Азії (RECCA), некомерційна міжнародна організація, заснована в 2021 році урядами п’яти країн Центральної Азії, Європейським Союзом і ПРООН, втрутилася у вирішення цієї кризи. Цього року вони ініціюють два значні проекти з управління водними ресурсами в Казахстані. Перший, «Інтегроване управління водозбірними басейнами в басейні річки Ішим», буде впроваджено в Акмолинській і Північно-Казахстанській областях, використовуючи близько 7500 фермерських господарств у таких селах, як Карабулак, Азат, Арнасай, Шортанди та місто Степногорськ. Вартість проекту: 123,000 тис. дол. Другий проект «Підвищення економічної незалежності та розширення прав і можливостей жінок у сільській місцевості Центральної Азії через доступ до зрошувальної води та інфраструктури» охоплюватиме південні регіони Казахстану, Киргизстану та Таджикистану з бюджетом 450,000 2024 доларів США. Ці проекти, фінансовані за рахунок спонсорства, служать демонстрацією ефективних рішень. Їхня мета — продемонструвати, як можна вирішити проблеми зрошення, прокладаючи шлях для державних органів до тиражування та розширення подібних практик у ширшому масштабі. Проекти планується завершити до травня XNUMX року.
Проблема зрошуваних земель у Казахстані
За словами експертів RECCA, більша частина Центральної Азії стикається з дефіцитом води, що робить сільське господарство життєздатним лише за допомогою зрошення. У Казахстані зрошується лише 7.6% оброблюваних земель, загальною площею 2.2 млн. га. Для порівняння: Узбекистан зрошує 96%, Туркменістан – 90%, Киргизстан – 75%, Таджикистан – 73% орних земель. Експерти прогнозують посилення посухи через зміну клімату, що призведе до подальшого зменшення водних ресурсів. У цьому сценарії зрошуване землеробство забезпечує продовольчу безпеку, зайнятість і скорочення бідності.
Щоб адаптуватися до мінливих кліматичних умов, Казахстан повинен інвестувати в нові іригаційні системи та технології, які зберігають воду. В даний час 62% води Казахстану, отриманої з транскордонних басейнів, використовується для зрошення. Перед країною стоїть кілька викликів:
- Середній вік міжгосподарської та внутрішньогосподарської зрошувальної інфраструктури становить 50 років, а магістральна інфраструктура ще старша.
- 40% води втрачається в зрошувальних каналах і системах фільтрації через просочування через дно каналів і схили.
- Близько 50% зрошуваних земель піддано засоленню.
Ініціативи RECCA знаменують нову еру для сільського господарства Казахстану. Зосереджуючись на сталих методах зрошення, ці проекти створюють план майбутнього країни. Модернізація іригаційної інфраструктури, впровадження моніторингу якості води та ґрунту та диверсифікація сільськогосподарських структур є життєво важливими кроками до забезпечення продовольчої безпеки, збереження цінних водних ресурсів та покращення засобів до існування фермерів.
Дивлячись у майбутнє, дуже важливо, щоб зацікавлені сторони – фермери, агрономи, сільськогосподарські інженери, власники ферм і науковці – підтримували ці починання та брали з них уроки. Завдяки колективним зусиллям та інноваційним рішенням Казахстан може подолати водну кризу, змінивши свій сільськогосподарський ландшафт і забезпечивши процвітаюче майбутнє для прийдешніх поколінь.